Томат належить до основних овочевих культур, які вирощують в Україні. Отриманню високих їх урожаїв значною мірою перешкоджають грибкові, вірусні та бактеріальні хвороби.
Серед хвороб томатів найбільш поширеними є фітофтороз, альтернаріоз, септоріоз, фузаріозне та верицильозне в’янення, бактеріальний рак, чорна бактеріальна плямистість, стовбур, тютюнова мозаїка, штрихуватість, верхівкова гниль. Ці хвороби завдають найбільшої шкоди томатам. Втрати врожаю можуть становити 30–50 %, а то і більше, залежно від ступеня розвитку хвороби.
(збудник — гриб Phytophthora infestans) широко розповсюджений в усіх зонах України, вражуючи томати повсюдно, але не в однаковій мірі в різні роки. Велику роль у поширенні хвороби відіграють, як відомо, погодні умови, особливості сорту та наявність інокулюму збудника. Названі фактори забезпечують сприятливі умови для зараження рослин і розвитку патологічного процесу. За особливого їх поєднання складаються передумови для епіфітотійного розвитку хвороби, внаслідок чого відбувається значний недобір урожаю томатів. Шкідливість хвороби надзвичайно висока. При сильному ураженні урожай плодів знижується на 70–80 %, а іноді повністю втрачається.
Хворобою уражуються усі органи рослини — листки, стебла, плоди. На листках утворюються бурі плями, які за високої вологості повітря з нижнього боку вкриваються білим павутиноподібним нальотом, що є спороношенням гриба. На плодах з’являються коричнево-бурі тверді розпливчасті плями. У вологу погоду (або за густої роси чи туманів) по краях вкриваються світло-сірим нальотом.
Тривалість інкубаційного періоду (від зараження до появи симптомів) триває від 3 до 16 днів, залежно від температури повітря. Масове поширення фітофторозу спостерігається, як правило, після тривалої дощової погоди за температури повітря 18–20С і вологості не нижче 76 %. Тумани, роси і дощі за помірної температури сприяють розвитку хвороби. Зараження рослин відбувається за наявності краплинної вологи на поверхні рослин.
У період вегетації рослин збудник розповсюджується за допомогою зооспорангіїв-конідій. Протягом вегетаційного періоду гриб утворює кілька десятків генерацій, що забезпечує йому швидке поширення.
Джерелом інфекції є уражені рослинні рештки томатів і картоплі, яку фітофтороз також сильно уражує. Гриб у формі міцелію зимує у бульбах картоплі. Висаджені хворі бульби і поява уражених ростків є першоджерелом інфекції в полі. При зараженні томатів від картоплі хвороба може проявлятися одночасно на цих культурах.
Досить поширеною хворобою томатів у період вегетації є суха плямистість або альтернаріоз. Суха плямистість з’являється на рослинах томатів практично щорічно. Уражує томати в усіх районах вирощування, в усіх фазах розвитку і практично всі органи — листя, стебла, черешки, суцвіття та плоди.
Симптоми ураження альтернаріозом з’являються на рослинах томатів, як правило, раніше, ніж фітофторозом, тому цю хворобу ще називають ранньою сухою плямистістю, або макроспоріозом (за назвою збудника — синонімуму). Спочатку на нижніх, а потім і на верхніх листках з’являються темно-бурі округлі плями з концентричними колами. Тканина в місцях плям суха навіть за вологої погоди. Хвороба супроводжується поступовим загальним пожовтінням листків. На стеблах і черешках утворюються довгасті темно-бурі плями з чорним або темно-сірим нальотом. У місцях ураження утворюються сухі виразки. Рослини в’януть. На плодах утворюються бурі плями з вираженою зональністю. У вологу погоду плями вкриваються чорним оксамитовим нальотом — конідіальним спороношенням гриба.
Збудниками сухої плямистості томатів є гриби роду Alternaria, що відносяться до незавершених грибів класу Deuteromycetes. Ці гриби є факультативними паразитами, які швидше заселяють ослаблені рослини. В спекотну погоду рослини томатів прив’ядають, черешки листків поникають. У вечірньо-нічний період тургор рослин відновлюється, проте опірність знижується, чим створюються сприятливі умови для зараження їх збудником альтернаріозу.
Збудник може зберігатися у формі міцелію і конідій на рослинних рештках та в насінні.
Велике значення для розвитку тієї чи іншої хвороби мають погодні умови. Якщо розвитку фітофторозу сприяє дощова прохолодна погода, то альтернаріозу — суха жарка погода з періодичними теплими дощами. В роки з холодною і вологою погодою в червні-липні домінує фітофтороз, при теплій погоді і частому чередуванні вологих і сухих періодів — альтернаріоз.
Оптимальними умовами для розвитку альтернаріозу є температура повітря 23–25 С при вологості не нижче 76 %. Тому, залежно від погодних умов, що складаються у період вегетації, домінує та або інша хвороба.
За нашими даними шкідливість альтернаріозу дещо нижча порівняно з фітофторозом. Це пов’язано зі швидкістю накопичення інфекції, яка при альтернаріозі є зазвичай нижчою. Втрати урожаю плодів за 50 %-го розвитку хвороби при ураженні альтернаріозом становили 10 %, тоді як при ураженні фітофторозом — понад 49 %.
найбільш поширений у західних і північних областях як у відкритому, так і закритому ґрунті. В окремі роки за сильного ураження урожай плодів може знижуватись на 30–40 %.
Уражуються в основному листки, зрідка стебла і плоди. Проявляється хвороба у вигляді дрібних брудно-білих плям із темним обідком і численними темними крапками — пікнідами гриба — збудника хвороби. При сильному ураженні плями зливаються і вкривають усю листкову пластинку. Листки жовтіють і засихають. Може проявлятися у ранні фази розвитку рослин — на сходах та розсаді.
Збудником хвороби є недосконалий гриб Septoria lycopersici Speg. З моменту зараження до прояву симптомів проходить 8–14 днів. Розвитку хвороби сприяє тепла волога погода.
Основне джерело інфекції — уражені неперегнилі рослинні рештки з пікніками та пікноспорами.
є фузаріозне та вертицильозне в’янення, що викликається недосконалими грибами Fusarium oxysporum f. lycopersici Snyder та Verticillium albo-atrum Reinke et Berthold. В’янення відбувається завдяки ураження судинної системи рослин збудниками хвороби, внаслідок чого відбувається втрата тургору, призупиняється ріст і розвиток рослин. Хвороба частіше спостерігається у період бутонізації-цвітіння томатів у південних та південно-західних районах.
Збудники проникають у рослину через кореневу систему і поширюються по рослині, проникаючи навіть у плоди і насіння.
Першими ознаками хвороби є прив’ядання верхівки рослини або окремих листків середнього, чи нижнього ярусів. З’являється строкатість у забарвленні листків. В окремих випадках спостерігається загальне пригнічення рослин і утворення дрібних плодів. На поперечному зрізі прикореневої частини стебла добре помітно побуріння судинного кільця та скупчення грибниці патогену, який токсинами отруює рослину.
Залежно від умов середовища, відбувається або раптове швидке в’янення і засихання ще зелених рослин, або хвороба набуває затяжного хронічного характеру.
За вертицильозного в’янення частіше всього жовтіють нижні листки, пізніше на листках з’являються бурі плями зі світло-жовтою облямівкою, і вся рослина поступово в’яне.
Фузаріозному в’яненню сприяє підвищена температура повітря у межах 25–30 оС і низька вологість ґрунту. Для розвитку вертицильозного в’янення оптимальною є температура повітря 16–20С.
Головним джерелом інфекції є заражені рослинні рештки, ґрунт та насіння. Обидва збудники хвороби можуть тривалий час зберігатися у ґрунті, не втрачаючи життєздатності. В зв’язку з цим не можна розміщувати томати на тому місці, де виявлено фузаріозне та вертицильозне в’янення протягом 4–6 років.
— це дуже небезпечна хвороба, яка викликається бактеріями Corynebacterium michiganense pv. michiganense Jensen. Проявляється у двох формах — місцевій та дифузній. При дифузному ураженні спостерігається в’янення і відмирання молодих рослин. На більш дорослих рослинах зустрічається однобічне в’янення окремих листків і гілочок. На поперечному зрізі стебла або черешка добре помітно почорніння судиноволокнистих пучків. Бактерії по судинах можуть проникати в плоди і заражати насіння.
При місцевому ураженні на листках, черешках, стеблах з’являються дрібні бурі плями, які пізніше заглиблюються і набувають форми виразок. На плодах утворюються білі або буро-коричневі невеликі плями з чорною крапкою в центрі і оточені світлою облямівкою. Такий прояв хвороби відомий під назвою «пташине око».
Джерело інфекції — неперегнилі уражені рештки та насіння.
У полі бактеріальний рак поширюється поливною та дощовою водою, вітром та іншим механічним шляхом. Бактерії проникають у тканину рослин через механічні пошкодження і пошкодження комахами, які є переносниками інфекції.
Досить поширеною бактеріальною хворобою томатів є також чорна бактеріальна плямистість. Зустрічається у відкритому і закритому ґрунті. Хвороба проявляється на листках, стеблах і плодах протягом вегетації. На листках з’являються чорні дрібні маслянисті плями, які згодом розростаються до 1–2 см у діаметрі. У центрі вони чорні, тканина навколо них жовтіє. На черешках і стеблах утворюються повздовжні чорні плями.
На плодах утворюються чорні, блискучі випуклі плями неправильної форми, оточені водянистим обідком. Пізніше плями збільшуються, центри їх западають, іноді тканина під плямами загниває.
Збудником хвороби є бактерії Xanthomonas vesicatoria Dows. або Xanthomonas campestris pv. vesicatoria Dows. У рослини вони проникають через продихи і ранки. Основне джерело інфекції — уражені рослинні рештки і насіння.
Для запобігання значних втрат врожаю томатів краще запобігати виникненню хвороб.
Біопрепарати чудово справляються з цим завданням.
Біонорма Pseudomonas – препарат захисної та стимулюючої дії на основі грунтових бактерій Pseudomonas fluorescens, Pseudomonas аureofaciens, Pseudomonas putida з підвищеною антибактеріальною та антигрибковою активністю здатний попередити та захисти від фітопатогенних мікроорганізмів – збудників захворювань культурних рослин. Даний препарат можна ефективно поєднувати з мінеральними добривами та біологічними препаратами удобрювальної дії.
Дотримуйтеся правил агротехніки та застосовувати систему захисту їх з використанням профілактичних, санітарно-гігієнічних, селекційно-генетичних, хімічних та інших заходів і майте гарний врожай без втрат.
Джерело:
agrotimes.ua/article/bakterialni-hvorobi-tomata-na-kiyivshchini/
agro-business.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/473-osnovni-khvoroby-tomativ-u-period-vehetatsii
